Тому в процесі пуску здійснюють попередній прогрів стопорного клапана й пропускних труб шляхом відкрита стопорного клапана й подачі пари через байпасы ГПЗ при відкритих дренажах і закритих регулювальних клапанах ЦВД. При цьому відбувається й частковий прогрів корпусів регулювальних клапанів. Аналогічно роблять і попередній прогрів стопорних і регулювальних клапанів ЦСД пором, що надходить на прогрів тракту проміжного перегріву.

Приведення в обертання, розворот і первісне нагружение турбіни здійснюють аналогічно тому, як це робиться для блоку з барабанним казаном. Ці операції можна проводити при повністю відкритих клапанах (стопорних і регулюючих) ЦВД і ЦСД шляхом подачі свіжої пари через байпас ГПЗ. Після повного відкриття байпаса відкривають ГПЗ, і подальше регулювання навантаження блоку виробляється зміною витрати палива в казан відповідно до необхідних графіків зміни температури, тиску й витрати пари.

На першому етапі збільшення навантаження відбувається за рахунок відкриття дросельного клапана Д-1. Після повного його відкриття перед турбіною встановлюється певний тиск. У цей момент необхідно здійснити переклад блоку на номінальний тиск перед турбіною шляхом прикриття регулювальних клапанів для підвищення тиску перед ними й відкриття убудованої засувки при одночасному відключенні пускових сепараторів.

Для деталей блоку переклад тиску є досить відповідальним моментом, тому що деякі з деталей паровпуска (наприклад, корпуса регулювальних клапанів або пропускні труби, розташовані між регулювальними клапанами й паровпускною частиною турбіни) у момент перекладу тиски можуть виявитися недостатньо прогрітими через малу інтенсивність теплообміну на перших етапах пуску. При різкому підйомі тиску зростає температура насичення, що може значно перевищити температуру металу клапана. У цьому випадку відбудеться тепловий удар з конденсацією пари.